Різні сорти тютюну відрізняються концентрацією нікотину, смаковими та ароматичними властивостями. Тому від вибору правильного сорту залежить загальна якість куріння — тютюн, призначений для люльки або сигар, не дуже підходить для використання в самокрутках чи сигаретах.

Що впливає на смак тютюну

Що впливає на смак тютюну

На смак тютюну впливає кілька факторів. Головний із них — сорт. Але одна й та сама тютюнова культура, вирощена в різних регіонах, може суттєво відрізнятися через різницю в ґрунтово-кліматичних чинниках, а також методах підготовки та обробки сировини.

Ґрунт і клімат

Як і у виноробстві, на ароматику та смакові якості тютюну значною мірою впливає теруар, а конкретно — сукупність ґрунтово-кліматичних чинників. Для вирощування тютюнової культури найкраще підходить тропічний клімат із помірною кількістю опадів. Оптимальним вважається діапазон температур від 21 до 29 °C — рослина не любить ані холод, ані сильну спеку понад 35 °C. Вологість має становити від 60 до 70 % — надлишок вологи призводить до накопичення цукру в листі.

Важливе значення має ґрунт, на якому зростає культура. Найкраще їй підходять нейтральні за кислотністю ґрунти. Велике значення має добрий дренаж — надлишок вологи в ґрунті призводить до загнивання коренів рослини. Досвідчені тютюнники практично не поливають тютюнові плантації — тоді коренева система розвивається вглиб ґрунту, накопичуючи необхідні хімічні речовини, що позитивно позначається на смаку й ароматі готової продукції.

Методи обробки

На смак кінцевого продукту впливає метод сушіння тютюнового листя. Воно може здійснюватися одним із чотирьох способів:

  • повітряне (air-curing) — листя розвішують на відкритому повітрі під навісом;
  • на пару (flue-curing) — листя розвішують у коморі, куди по трубах надходить гаряче повітря або пара, що призводить до підвищення рівня цукру в листі;
  • димове (fire-curing) — здійснюється шляхом обкурювання листя димом різної щільності, такий метод сушіння зберігає початковий вміст нікотину та кислотність тютюнового листя;
  • сонячне (sun-curing) — листя розвішують під відкритим сонцем, цей метод зазвичай застосовують для створення орієнтальних видів.

Після сушіння сировина піддається ферментації. Це ключовий процес у створенні готового продукту, оскільки значною мірою від нього залежать курильні властивості. Вона дозволяє знизити гіркоту та вміст шкідливих речовин, а також розвинути аромат і підвищити смакові якості. Для ферментації використовується комбінація температури та вологості, що імітує природне старіння тютюнового листа. Найкращі умови для ферментації — температура близько 50 °C, вологість — від 60 до 70 %.

Потім тютюнове листя нарізають, а отриману суміш змішують з іншими сортами для отримання потрібних смакових якостей. Однак попередньо листя можуть піддаватися іншим процесам. Додаткова термообробка покликана поліпшити горючість і знизити токсичність готового продукту, очищення застосовується для видалення пилу та дрібних частинок, а пресування спрямоване на зміну щільності. Також листя можуть піддаватися ароматизації — наданню тютюновій суміші додаткового смаку й аромату за допомогою добавок. Соусування та ароматизація дозволяють досягти суттєвої зміни смаку й аромату готової продукції.

Склад тютюнового листя

Хімічний склад тютюнового листя формує смаковий профіль тютюнової суміші. Основний вплив на смакоароматичні якості мають такі речовини, що містяться в тютюновому листі:

  • нікотин — вміст від 0,8 до 4 % залежно від сорту, відповідає за міцність, надає продукту гіркуватий присмак;
  • вуглеводи — вміст до 20 %, переважно сахароза, фруктоза, глюкоза, надають м’який солодкуватий смак;
  • смоли — до 6 %, надають насиченість і міцність;
  • ефірні олії — до 1,5 %, впливають на ароматичні властивості готового продукту.

Також до складу листа входять органічні кислоти, що надають тютюновій суміші нотку кислинки. Інші речовини, що містяться в листі, наприклад білки чи мінеральні елементи, не чинять на смак і аромат прямого впливу.

Огляд популярних сортів тютюну

До нашого огляду, що містить докладний опис смаку й аромату тютюну, увійдуть різні сорти — від легких ароматних до міцних видів, які використовують лише як інгредієнти тютюнових сумішей.

Ароматні сорти

Ароматні сорти тютюну мають яскравий, насичений запах. Смак м’який, із приємними фруктовими, квітковими або пряними нотами. Ароматні сорти можуть застосовуватися як самостійний продукт або використовуватися для збагачення тютюнових сумішей. До ароматних належать такі тютюнові сорти.

Тютюн Вірджинія

  • Вірджинія — відрізняється підвищеним вмістом цукру, що надає їй м’який солодкуватий присмак із фруктовими нотками. Вміст нікотину низький, часто поєднується з міцними сортами для створення збалансованих сумішей.
  • Турецький тютюн — група сортів, що вирощуються в Туреччині. Може використовуватися в чистому вигляді або для створення тютюнових сумішей для люльок, кальянів, сигарет. Відрізняється солодкуватим пряним ароматом, також часто має димні нотки. Смак — різноманітний, залежить від конкретного сорту, як і концентрація нікотину.
  • Кавендіш — є не сортом, а методом обробки тютюнової сировини. Кавендіш може виготовлятися з Вірджинії, Берлі чи інших сортів. Для його отримання тютюнову суміш ферментують, пресують і ароматизують, витримуючи в розчині з ароматизаторами або в цукровому сиропі.

Існує два різновиди Кавендіша:

Натуральний (Золотистий, Golden) і Темний (Black). Відмінність останнього в тому, що він піддається подвійній ферментації. Темна різновид Кавендіша солодша й м’якша, ніж Золотиста.

Тютюн Кавендіш

 

Середньоміцні сорти

Середньоміцні сорти містять помірну кількість нікотину. Вони є популярними серед курців через баланс смаку, аромату, помірної міцності. Завдяки цьому їх можна використовувати як у чистому вигляді, так і в складі різноманітних тютюнових сумішей.

Тютюн Берлі

  • Берлі. Для нього характерний низький вміст цукру, високий — нікотину та смол. Через велику концентрацію нікотину його часто використовують у тютюнових сумішах для підвищення їхньої міцності. Ще одна причина популярності Берлі — відсутність яскраво вираженого смаку, через що він чудово вбирає соуси й ароматизатори.
  • Латакія — являє собою не окрему культуру, а метод обробки тютюнового листя. Його піддають обробці димом просто неба, для копчення використовують сирійський дуб або інші породи дерев із високим умістом смоли. Завдяки цьому тютюнове листя набуває чорного кольору, просякає димним ароматом, отримує пряні нотки. Латакію рідко використовують у чистому вигляді — зазвичай її застосовують для блендування.

Тютюн Орієнтал

  • Орієнтал — група видів, батьківщиною яких є Близька Азія та країни східного Середземномор’я. Для орієнталів характерні збалансований смак із солодко-кислими нотками, а також пряний аромат із відтінками мускусу. Орієнтальний тютюн набув особливого поширення під час виготовлення тютюнових сумішей для кальяну через його чудову здатність вбирати ароматичні добавки, особливо природного походження.

Міцні сорти

Для міцних сортів характерний високий вміст нікотину, яскравий насичений присмак і аромат. Їх використовують для створення сумішей для кальяну, а також як люльковий тютюн.

  • Нікарагуанський тютюн — група гібридних сортів на основі кубинського насіння. Порівняно з рослинами з Куби нікарагуанські сорти відрізняються м’якістю смаку, наявністю перцевих і землистих ноток в ароматі. Використовується під час виготовлення елітних сигар, сигарилл, а також як люльковий тютюн.
  • Панджабі — родом з Індії, відрізняється підвищеною міцністю та яскравим, насиченим смаком із фруктово-солодкими нотками. Зазвичай використовується для створення тютюнових сумішей для кальянів.
  • Темні сорти тютюну отримують шляхом обробки димом на етапі сушіння, а потім — тривалої ферментації. Завдяки копченню підвищується концентрація нікотину, а тривала ферментація дозволяє знизити надмірну гіркоту, збалансувати смак. Їх використовують для виробництва сигар, а також для підвищення міцності в люльковому тютюні, сумішах для кальяну. Також застосовуються для створення жувального та нюхального тютюну. Приклади темних сортів: Кентуккі, Чорний мамонт, Болівійський Кріольйо чорний.

Сорти тютюну для різних типів куріння

Оптимальні сорти тютюну залежать від того, який тип куріння надає перевагу курець. При цьому потрібно враховувати, що в чистому вигляді сорти рідко використовують — зазвичай для будь-якого типу куріння виготовляють суміш для балансування смаку та міцності.

  • Для сигар і сигарилл зазвичай беруть сорти, вирощені в Центральній Америці та Карибському басейні. Сигарний тютюн зазвичай має нікарагуанське, кубинське або домініканське походження. Також можуть використовуватися темні сорти.
  • Для люлькового куріння використовують класичні Вірджинію та Берлі. Також до складу сумішей для люлькового тютюну можуть входити інші види, наприклад турецький, орієнтали, Латакія.
  • Тютюн для сигарет майже завжди являє собою суміш кількох видів. Наприклад, класичний Американ бленд складається зі суміші Вірджинії, Берлі та Орієнталу.
  • Тютюн для кальяну також зазвичай створюють із суміші Орієнталу, Вірджинії та Берлі. Для поліпшення смакоароматичних властивостей його обов’язково ароматизують.

Висновки

Вибір між міцністю та ароматом тютюну залежить від уподобань курця. Концентрація нікотину особливо цінується досвідченими курцями, оскільки вона забезпечує повноцінні відчуття від куріння. Втім, надто міцна тютюнова суміш може приглушувати ароматичні нотки, а також відлякувати початківців курців.

Аромат відповідає за загальне задоволення від куріння. Складність смаку й аромату робить процес куріння приємнішим. Ароматні сорти підходять початківцям курцям, однак досвідченим вони можуть не подобатися через занадто «легкий» смак.

Щоб знайти ідеальне поєднання аромату, смаку та міцності, потрібно не боятися експериментувати й відкривати для себе нові сорти. Але яким би за смаком і міцністю не був тютюн, він має бути якісним. Тому особливу увагу слід приділяти походженню, складу та загальній якості тютюнової суміші.